Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
У 2017 році NASA опублікувало наукове дослідження, присвячене використанню блокчейну для автономного керування космічними апаратами. У ньому згадувалися провідні технологічні платформи, серед яких — Ripple, Ethereum та Hyperledger. Агентство хотіло з’ясувати, чи здатні децентралізовані системи зробити комунікацію між супутниками швидшою, безпечнішою та стійкішою до збоїв. Відтоді експерименти з розподіленими мережами не припинялися, адже науковці бачать в них все більше перспектив.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Технологія, створена для фінансових транзакцій, поступово виходить за межі банківських операцій і привертає увагу науковців та інженерів. NASA — одна з перших державних організацій, яка почала вивчати можливість використання розподілених реєстрів для управління космічними місіями та захищеного обміну даними. І серед технологій, які опинилися у полі її досліджень, з’явився Ripple.
У 2017 році NASA опублікувало наукову роботу під назвою «Bitcoin, Blockchains and Efficient Distributed Spacecraft Mission Control», створену дослідницею Джін Вей Коксіс із центру Glenn Research Center. У ній розглядалася можливість використання блокчейну для автономного управління космічними апаратами.
Авторка запропонувала ідею застосування смартконтрактів і розподілених систем для того, щоб апарати могли взаємодіяти між собою без постійного контролю з Землі, обмінюватися даними та ухвалювати рішення самостійно.
Блокчейн, на її думку, здатен підвищити безпеку зв’язку, зробити його стійкішим до зовнішніх втручань і водночас зменшити ризик помилок, пов’язаних із людським фактором. У цьому дослідженні згадувалися різні технологічні підходи — публічні, приватні та гібридні блокчейни. Серед прикладів називали Ripple, Ethereum Enterprise Alliance та Hyperledger, тобто платформи корпоративного рівня, які вже мали напрацьовані рішення у сфері розподілених систем. Йшлося не про партнерство, а про технологічну оцінку можливостей.
Через кілька років тема блокчейну повернулася у матеріалах агентства. У презентації, підготовленій NASA Goddard Space Flight Center, одного з головних науково-дослідних підрозділів NASA, з’явився слайд під назвою «Private Blockchain (Ripple and others)». Ця презентація мала аналітичний і навчальний характер і була присвячена застосуванню розподілених реєстрів у системах зберігання та передачі даних.
На слайді порівнювалися публічні та приватні блокчейн-архітектури, акцентуючи на тому, що приватні системи мають перевагу у швидкості обробки транзакцій, енергоефективності та можливості інтеграції з комерційними базами даних. XRP Ledger у цьому контексті було наведено як приклад технологічної платформи, що відповідає вимогам корпоративних систем.
Саме цей слайд став предметом жвавих обговорень у криптоспільноті. Інфлюенсер JackTheRippler опублікував його у мережі X, після чого прихильники XRP почали активно ділитися повідомленнями про «визнання NASA».
Для спільноти Ripple така згадка стала знаком уваги до їхньої технології з боку інституції, яку асоціюють із найвищими стандартами інженерії. Але уважний розбір матеріалів показав, що NASA не робило офіційних заяв про співпрацю чи використання XRP.
Автори презентації, вочевидь, просто використали Ripple як приклад відомої корпоративної системи. Крім того, у слайді приватні блокчейни описувалися як системи з обмеженим доступом і централізованою перевіркою, тоді як XRP Ledger є публічним і децентралізованим. Це свідчить, що приклад Ripple мав радше ілюстративний характер.
Попри це, поява назви Ripple у презентації NASA Goddard має певне значення. Вона показує, що технологія XRPL є достатньо відомою у професійному середовищі, щоб бути згаданою у навчальних або дослідницьких матеріалах.
NASA цікавиться блокчейном не через фінансовий аспект, а через технологію довіри. Космічні апарати, які працюють на відстані мільйонів кілометрів від Землі, мають самостійно ухвалювати рішення. Для цього потрібні механізми, що гарантують правдивість даних, захищають їх від змін і створюють надійний ланцюг підтверджень.
Розподілені системи можуть забезпечити саме такі властивості, дозволяючи апаратам і станціям обмінюватися інформацією напряму, без централізованого вузла. Проте впровадження подібних технологій у космосі стикається з об’єктивними обмеженнями — низькою пропускною здатністю каналів, великими затримками сигналу та потребою в гібридних моделях, що поєднують блокчейн із традиційними базами даних.
Ripple, своєю чергою, відомий своєю швидкістю, ефективністю та низьким енергоспоживанням. Його технологія розроблялася для фінансових установ, але потенційно може знайти застосування і в інших сферах, де потрібні надійні, швидкі та економні способи обміну інформацією. Саме ці характеристики зробили Ripple цікавим для дослідників NASA, хоча офіційних програм співпраці поки що не існує.
Ймовірно, у майбутньому подібні платформи зможуть бути адаптовані до специфіки космічних систем, якщо вони доведуть свою стабільність і масштабованість у суворих технічних умовах.
Факт присутності Ripple у матеріалах NASA не варто сприймати як сенсацію. Це радше свідчення того, що блокчейн уже став частиною серйозного наукового обговорення. Технологія, яку ще недавно асоціювали виключно з криптовалютами, нині розглядається як основа для нових типів автономних інфраструктур.
І якщо колись автономні супутники зможуть обмінюватися командами та ресурсами без втручання людини, цілком можливо, що принципи, закладені в архітектуру Ripple, відіграють у цьому процесі свою роль.