Від Гази до Осло: США рятують Аргентину і наближення енергокризи Європи

Світові ринки 9 жовтня балансували між геополітичними зрушеннями, валютними інтервенціями та загрозами енергетичного дефіциту. Від припинення вогню в Газі до валютної підтримки Аргентини й зниження рівня гідрорезервів у Норвегії — день виявився насиченим сигналами, які можуть задати тон усьому наступному тижню.

Перемир’я в Газі: мир із застереженнями

Як повідомляє Al Jazeera, головний представник ХАМАС Халіль аль-Хайя оголосив про повне припинення вогню в Секторі Гази. За його словами, США та арабські посередники підтвердили, що «війна завершена». Угода передбачає звільнення 250 палестинців, засуджених до довічного ув’язнення, а також ще 1700 мешканців Гази, заарештованих від початку конфлікту.

План також включає відкриття прикордонного переходу Рафа з обох боків. Президент США Дональд Трамп заявив, що очікує звільнення заручників уже 13–14 жовтня і має намір особисто бути присутнім на церемонії підписання мирної угоди в Єгипті.

Аналітики зазначають, що ця подія може тимчасово знизити геополітичну премію на нафтових ринках, проте «реальне відновлення енергетичної стабільності триватиме місяці».

США рятують Аргентину валютним втручанням

Вашингтон запропонував Аргентині фінансовий пакет обсягом $20 млрд, а Міністерство фінансів США здійснило рідкісну пряму інтервенцію на валютному ринку, викупивши аргентинські песо. Це крок, спрямований на підтримку президента Хав’єра Мілея та стабілізацію курсу перед виборами 26 жовтня, повідомляє Bloomberg.

Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США готові «вживати виняткових заходів для підтримання ринкової стабільності» цієї країни. Буенос-Айрес, який залишається найбільшим боржником МВФ (близько $55 млрд), отримав нову валютну «лінію своп», а доларові облігації країни зросли на чотири центи за день.

На думку аналітиків Amerivet Securities, це втручання «нагадує сценарій мексиканського порятунку 1990-х років», однак не вирішує фундаментальних проблем економіки. Попри це, воно зміцнило песо й посилило довіру інвесторів до Мілея на тлі його обіцянок скоротити видатки та «закрити центральний банк».

Масштабна атака на Київ: нова хвиля ескалації

За даними «Української правди», уночі 10 жовтня Росія здійснила масований удар по Києву. Внаслідок обстрілів без світла залишився весь лівий берег столиці та частина правого. Зафіксовано пошкодження житлових будинків і автомобілів, у кількох районах спалахнули пожежі. За словами мера Віталія Кличка, дев’ятеро людей постраждали, п’ятеро госпіталізовані.

Енергетична інфраструктура знову опинилася під ударом: фахівці називають ситуацію «вкрай складною». Київ повідомляє про перебої з водопостачанням і готується до додаткових заходів із захисту критичних об’єктів.Аналітики зазначають, що такі атаки посилюють тиск на українську енергосистему перед зимовим сезоном, підвищуючи ризик імпортної залежності й змушуючи владу прискорити переговори з ЄС щодо тимчасових постачань електроенергії.

Гідродефіцит у Норвегії обіцяє проблеми для Європи

Різке зниження рівня води у ключових південних водосховищах Норвегії посилило ризик енергетичного дефіциту в Північно-Західній Європі цієї зими. Резервуари в зоні NO2, що з’єднує країну з Великою Британією та Німеччиною, заповнені лише на 67% — на 17 пунктів менше, ніж торік, повідомляє Bloomberg.

Після запуску кабельних з’єднань із Британією та Німеччиною у 2021 році Норвегія стала чистим експортером електроенергії, однак зростання внутрішніх цін спричинило політичну кризу й падіння коаліції. Новий уряд запровадив механізм «норвезької ціни», який обмежує тарифи для населення, але не зменшує експорт.

За оцінкою Kpler Ltd., дефіцит гідроресурсів «недооцінений трейдерами» і може спричинити зростання цін на електроенергію по всьому континенту, особливо якщо зима буде сухою й холодною. Норвезькі поставки у Велику Британію вже скорочуються і до 2030 року можуть впасти з 10 до 2 ТВт·год, що додасть волатильності європейському енергоринку.

Підсумок дня

Перемир’я в Газі дає надію на перепочинок, але глобальний ландшафт залишається напруженим. США втручаються у валютні ринки, Європа стикається з енергетичними обмеженнями, а Східна Європа знову відчуває силу війни.

Для інвесторів це сигнал — світ входить у період, коли політичні рішення стають прямими ринковими чинниками, а стійкість активів вимірюється не прибутковістю, а рівнем геополітичного ризику.

Реакція ринку

Після насиченого політичними подіями тижня світові ринки завершили п’ятницю змішаною динамікою — ознаки втоми помітні в акціях, сировинних активах і криптовалютах. Інвестори фіксують прибуток після історичних максимумів золота й біткоїна, тоді як геополітична розрядка в Газі зменшує ризикову премію в нафті.

Азійські фондові майданчики закінчили тиждень без єдиного напрямку. Індекс MSCI Asia-Pacific коливався в межах вузького діапазону, знизившись на 0,2%, але зберіг найкращий річний результат за десятиріччя. Зростання замовлень на обладнання для штучного інтелекту підтримало південнокорейський KOSPI (+1,7%), тоді як Гонконг просів на 1,1%, а Nikkei втратив 0,7% після оновлення історичного максимуму напередодні.

Японська єна ослабла до ¥152,96 за долар, реагуючи на заяви нової лідерки правлячої партії Санае Такаїті щодо збереження м’якої монетарної політики. Ф’ючерси на S&P 500 підросли на 0,2%, а дохідність 10-річних казначейських облігацій США знизилася до 4,13%. Ринки закладають 94% імовірність зниження ставки ФРС 29 жовтня.

Золото стабілізувалося нижче позначки $4000 за унцію, завершивши восьмий тиждень зростання поспіль (+2,2%). Грудневі ф’ючерси додали 0,3%, до $3982,6, тоді як спотова ціна знизилася до $3968,7. Після досягнення історичного максимуму $4059 метал утримує позиції завдяки очікуванням подальших знижень ставок у США та активним закупівлям центробанків.

Котирування Brent знизилися на $0,07, до $65,15 за барель, а WTI — на $0,02, до $61,49, відіграючи зменшення геополітичного ризику після укладення перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Водночас обидва еталони завершили тиждень із зростанням близько 1% завдяки обмеженому збільшенню видобутку OPEC+ і послабленню побоювань щодо надлишкової пропозиції.

Біткоїн скоригувався до $121 000, знизившись майже на 3% за добу й наблизившись до тижневого мінімуму. За даними CoinGlass, підтримка розташована в районі $120 000, але трейдери очікують можливого тесту зони $114 000–$115 000, якщо тиск продавців збережеться.

Нагадаємо, 8 жовтня світ перебував у фазі політичної та економічної турбулентності. США занурюються у шатдаун і внутрішні конфлікти, Європа шукає баланс між реформами та стабільністю, Азія посилює технологічний тиск, а ринки реагують зростанням золота, зміцненням долара й новим рекордом біткоїна.