Ризики для поставок нафти ростуть на тлі загострення суперечки США та Ірану щодо Ормузу
Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати встановили повний контроль над Ормузькою протокою після того, як ВМС США очистили стратегічний водний шлях від мін. Його заява різко контрастує з позицією Тегерана, який наполягає, що нормальне судноплавство не відновиться, доки Вашингтон не виконає низку політичних і фінансових вимог.
Основні моменти
- Трамп заявляє, що США тепер мають повний контроль над Ормузькою протокою.
- Іран пов’язує відкриття протоки з послабленням санкцій, репараціями та припиненням блокади.
- Рух танкерів залишається обмеженим, попри заяви США про відкриття Ормузької протоки.
- Репарації стали ще однією перешкодою для врегулювання між США та Іраном.
Суперечка поширилася й на воєнні репарації, створивши ще одну перешкоду для спроб нормалізувати рух через маршрут, яким до початку конфлікту проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти. Трамп заявив, що натомість Іран має компенсувати збитки Сполученим Штатам, тоді як Тегеран вимагає компенсації від Вашингтона як однієї з умов відкриття протоки, повідомляє CNBC.
Вашингтон і Тегеран посилюють свої позиції
У понеділок Трамп заявив, що американські сили встановили повний контроль над Ормузькою протокою, а ВМС періодично виявляють і знешкоджують міни, встановлені у водному шляху. Вашингтон підтримує морську блокаду іранських портів із середини квітня.
Іран заперечує американське визначення протоки як фактично відкритої. Тегеран пов’язує її повне відкриття з низкою вимог, зокрема припиненням морської блокади та санкцій, виведенням американських сил із регіону, розмороженням іранських активів і виплатою воєнних репарацій.
Переговори між Іраном і Оманом щодо тимчасових домовленостей про судноплавство тривають, але Тегеран дав зрозуміти, що угода про умови транзиту не означатиме повного відкриття Ормузької протоки.
Розбіжності залишають два уряди з принципово різними визначеннями нормального судноплавства. Вашингтон вважає свою військово-морську присутність необхідною для забезпечення проходу, тоді як Іран розглядає цю саму військову присутність як перешкоду для відновлення регулярного комерційного руху.
На нафтовому ринку зберігається премія за ризик, пов’язаний з Ормузькою протокою
Політичний розрив, що поглиблюється, утримує енергетичні ринки в центрі уваги через можливість тривалих перебоїв у постачанні. Навіть без ширшої регіональної ескалації скорочення руху танкерів через Ормузьку протоку знижує впевненість у тому, що потоки нафти швидко повернуться до рівня до конфлікту.
Ці побоювання відобразилися на цінах на нафту в понеділок. West Texas Intermediate (WTI) подорожчала приблизно на 5% і закрилася біля позначки $82,13 за барель, тоді як Brent зросла приблизно на стільки ж - до близько $87,72. Під час азійських торгів у вівторок ціни продовжили поступово підвищуватися.
На кону не лише безпосередня реакція цін. Ормузька протока є найважливішим у світі маршрутом транспортування нафти, а це означає, що тривалі перебої можуть вплинути на доступність танкерів, фрахтові витрати та ціни на енергоносії далеко за межами Перської затоки.
Для нафтових ринків докази відновлення комерційного руху матимуть більше значення, ніж суперечливі політичні заяви щодо контролю над протокою. Поки рух танкерів істотно не відновиться, а Вашингтон і Тегеран не звузять перелік своїх умов для відкриття Ормузької протоки, нафта, ймовірно, зберігатиме геополітичну премію за ризик.
Раніше ми вже зазначали, що конфлікт на Близькому Сході, який розширюється, підживлює зростання цін на нафту.